Будиночки для світла
У вікні
Згадки з вогником
Старі лампи

Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор
Фотофор

       Серед мерехтливих вогників великого міста так мало по-справжньому живих світел. Це свічки. Сама по собі свічка - це предмет магічний. Маленький вогник, що танцює на ґнотику, - водночас тендітний і всемогутній. Його так легко задмухнути, але ж допоки він горить - скільки несе в собі тепла і надії...
       Колись свічки були єдиним джерелом світла, що виривало людей з обійм пітьми у домівках або у мандрах. Та навіть у наш час свічки супроводжують людину від народження і до самої смерті. Дворічний малюк вже з усіх сил намагається загасити дві свічки на cвоєму першому іменинному торті. Закохані запалюють їх, аби безцеремонне електричне світло не завадило інтимній розмові, а коханці добре знають, як привабливо виглядає тіло партнера у червонуватому, рухомому світлі свічок. На Новий рік свічки стають запорукою святковості, і хоч на ялинки їх востаннє ставили наші дідусі і бабусі, але й електричні гірлянди не змогли витіснити свічки з обов'язкового набору новорічних атрибутів. Зі свічками ворожать. Їх і досі, як надійний запас на крайній випадок, беруть з собою спелеологи, розвідуючи страхітливі лабіринти й прірви печер. У храмах свічки концентрують в собі енергію прадавніх ритуалів, втілюють прагнення людей допомогти своїм близьким - "за здравіє" або "за упокой". Свічка - останнє, що людина тримає в руках на порозі відходу у небуття...
       Найпростіша магія, до якої здатна свічка - до невпізнаності змінювати предмети навколо себе. Позбавлена будь-якої романтики вдень, при світлі свічок кімната перетворюється на втаємничений прихисток. І навіть прозаїчний номер у мотелі можна перетворити на затишне гніздечко для двох, запаливши свічки. Хіба ж це не чудо?
       А чи знаєте ви, що існують... будиночки для свічок. Ну добре, скажемо без емоцій - підсвічники із напівпрозорими стінками. Вони здатні не лише розквітати яскравими кольорами, щойно запалиш у них свічку, але й оживляти спогади - про людей, що їх подарувала, і про далекі країни, де пощастило побувати і привезти звідти новий ліхтарик до своєї колекції.
       Саме так робимо ми. Першим у нас вдома з'явився фотофор (саме так в Європі прийнято називати підсвічник з прозорими стінками, всередину якого ставиться свічка) з Магдебургу. В цьому місті знаходиться одна зі споруд "божевільного", а радше божевільно талановитого художника і архітектора Фріденсрайха Хундертвассера, готель "Зелена цитадель". В химерній будівлі готелю, що став туристичною атракцією ще до того, як було завершене його будівництво, знаходилася і крамничка тематичних сувенірів. Один з хундертвассерівських фотофорів сподобався і примандрував до нас додому. Він і поклав початок колекції. Тепер ми мандруємо і не мудруємо, що ж привезти на згадку, а полюємо на "будиночки для світла". Звісно, не йдеться про штамповані китайські сувеніри - складність і і азарт саме у тому, щоб віднайти автентичні підсвічники, вироблені в тій самій країні, найкраще - ручної роботи. Оцей, зі стінками, зробленими з природного перламутру у формі рибок, приїхав з берегу океану, французького Сен-Мало. Цей ліхтарик - із зимових словацьких Татр. Екзот, зроблений із... "цвяшків" пряної гвоздики, та ручної ковки металевий підсвічник із кольоровими скельцями прилетіли з Єгипту. Зворушливий садовий ліхтарик впав до ока в Екс-ан-Провансі, в крамничці із суто французькою назвою "La vie est belle" - Життя прекрасне". Цей - у магазинчику в середньовічному містечку Вітре, за кілька хвилин до від'їзду автобусу: "Madame, Madame, excusez-moi, je me dépêche!", покваптеся, пані, прошу! і запакуйте гарно, мені довго і далеко його везти! "А куди, якщо не секрет?"- усміхнена французька господиня миттєво пакує жадані ліхтарики. "До України, пані!" "О, нічого собі! Гарної дороги!"
       Ось фотофор з містичної Праги - з секретом. У матову білу "склянку" вставлено кольорову, з малюнком. І лише коли запалюється свічка, за білими стінками проявляються й починають "танцювати" дахи Старого Міста. Підсвічник з Естонії склеєний зі шматочків природної слюди. А ось фотофори з Тіролю, Монако, Канн, долини Луари, Хорватії, один - з Андріївського узвозу в рідному Києві. Кілька генд-мейд фотофорів, зроблених за складною вітражною технологією, приїхали зі Львова. На Новий рік або інші родинні свята всі ліхтарики полишають свої полиці у шафі і розміщаються по всій кімнаті, сповнені світлом. Дивишся - і пригадуєш...



на головну