А цю сторінку так кортілося назвати "Вище неба"! Тим більше, якщо порахувати, скільки разів я слухала цю та інші пісні з океан-ельзівської "Глорії", поки створювався цей розділ. Не назвала - бо хочу ще і ще гуляти львівськими дахами, де хочеться лишитися й нікуди не йти, переповнюючись безглуздим щастям та відчуваючи вітер навколо - і в голові.